Декартові координати
- Автор:
- Еліна
Метод координат - це спосіб визначення положення
точки, фігури або тіла за допомогою чисел або інших символів. Числа, за
допомогою яких визначається положення точки, називають її координатами.
Прямокутні координати застосовувалися в геометрії
здавна. Зокрема, Аполлоній Пергський (6л. 262 - 6л. 190 до н. є.) за допомогою
них визначав і досліджував, щоправда в геометричній термінології, еліпс,
параболу, гіперболу. Вперше ідеї методу координат систематично виклали за
допомогою невід'ємних чисел П. Ферма (1601 - 1655) і Р. Декарт. Від'ємні
координати ввів І. Ньютон, а термін «координати» - Г. Лейбніц.
Перевага методу координат перед синтетичним
методом, за якого безпосередньо розглядаються фігури і кожна задача потребує
особливого підходу, полягає в його алгоритмічності. Справді, за допомогою
методу координат будь-яка геометрична задача зводиться до алгебраїчної, а
алгебраїчні задачі легше алгоритмізувати.
Сучасне життя потребує широкого використання знань і вмінь,
здобутих під час вивчення методу координат у школі. Лікар будує графік
температури хворого, економіст - графік зміни випуску продукції на
виробництві, фізик за допомогою графіків у певній системі координат досліджує
фізичні явища і т. ін. У математиці широко послуговуються не тільки
прямокутною декартовою системою координат, а й іншими системами: сферичними,
циліндричними, еліптичними. Метод координат є основним методом дослідження
властивостей геометричних фігур в аналітичній геометрії.